НЕЧЕВЛЯ, ВЛЯ И НЕЧЕ́В’Я, В’Я,

Нечевля, вля и нече́в’я, в’я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в’я. Изъ ничего. З нечев’я, а базар в степу як треба став. Греб. 372. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. К. ХП. 129. См. Знечев’я. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 562.